Розглянуто психологічні механізми процесу запам'ятовування музичного матеріалу студентами-інструменталістами. Визначено особливості сприйняття, обробки, зберігання та відтворення інформації. Накреслено шляхи підвищення їх виконавчої майстерності.

Висвітлено теоретичні та практичні проблеми формування виконавської надійності музикантів як інтегрального атрибуту загальної майстерності, що забезпечує безпомилкове та точне відтворення необхідної інформації за звичних і сценічних умов. Запропоновано експериментально перевірену методику її формування з урахуванням чотиривекторного прояву завадостійкості. Увагу приділено застосуванню видів музичної пам'яті та її змішаних форм у виконавській діяльності інтерпретаторів, формам саморегуляції сценічної поведінки музикантів, визначенню оптимальної міри емоційного збудження у процесі музично-виконавської діяльності.

Освещены теоретические и практические проблемы формирования исполнительской надежности музыкантов как интегрального атрибута общего мастерства, обеспечивающего безошибочное и точное воспроизведение необходимой информации в привычных и сценических условиях. Предложена экспериментально проверенная методика ее формирования с учетом четырехвекторного проявления помехоустойчивости. Уделено внимание использованию видов музыкальной памяти и ее смешанных форм в исполнительской деятельности интерпретаторов, формам саморегуляции сценического поведения музыкантов, определению оптимальной меры эмоционального возбуждения в процессе музыкально-исполнительской деятельности.

Обгрунтовано новий теоретико-методичний підхід до формування виконавської надійності музикантів-інструменталістів. Розроблено теорію чотирьохвекторного прояву завадостійкості музикантів-інструменталістів, де перший вектор забезпечує уникнення дезорганізуючого впливу стресорів на процес сценічної діяльності, другий - його нівелювання, третій - витримку дії сильних, раптових і тривалих стресорів, а четвертий - успішність чинення їм опору. Розроблено алгоритми формування виконавської надійності музикантів-інструменталістів. Удосконалено зміст і структуру виконавської надійності музикантів-інструменталістів виявленням її внутрішніх і зовнішніх макро- і мікропоказників; технологію педагогічного управління процесом підготовки музикантів-інструменталістів до сценічної діяльності доповненням ефективних методів і прийомів спрямування їх зусиль на створення та реалізацію програми техніко-тактичних дій; саморегуляцію сценічної реалізації уявно створеної виконавсько-інтерпретаційної моделі музичних творів самонастройкою інструменталістів на відтворення взірців атрибутів контролю без їх оцінювання та корекції.

Висвітлено особливості процесу саморегуляції інструментально-виконавської підготовки майбутніх учителів музики. Проаналізовано проблему неузгодженості переконань майбутніх педагогів з їх актуальною поведінкою. Простежено вплив когнітивного дисонансу на адекватність самооцінювання. Виділено ряд вихідних положень психологічної науки, подальше дослідження яких надає перспективу для винаходження ефективних методів вирішення розглянутої проблеми.

Викладено результати пошукового експерименту щодо розробки та впровадження інноваційних технологій запам'ятовування музикантами-інструменталістами нотного тексту. Розкрито сутність розробленої експериментальної методики оволодіння інформацією майбутніми вчителями музики у процесі інструментальної підготовки. Встановлено ефективність запропонованої методики, яку використано в практичній діяльності інструменталістів різного рівня майстерності гри. На підставі зіставлення показників запам'ятовування матеріалу в осіб контрольної й експериментальної груп та їх рівнів, доведено ефективність розробленої методики.

Висвітлено проблему швидкісного та якісного запам'ятовування матеріалу музичних творів взагалі, в контексті практичного музикування у школах нового типу зокрема. Проаналізовано три різні теоретико-методологічні платформи щодо дослідження феномену пам'яті. Охарактеризовано специфіку роботи пам'яті суб'єктів. Розроблено експериментальну методику оволодіння музичним матеріалом у процесі інструментальної підготовки учнів: визначено три стадії роботи над музичним твором. Наведено дані експерименту стосовно дієвості запропонованої методики, проведеного в школах нового типу.

Висвітлено проблему надійності гри музикантів-інструменталістів взагалі, в контексті підготовки вчителів музики зокрема. Доведено потребу використання ідей психологічних досягнень в теорії та методиці навчання музики.

Висвітлено проблему інструментальної підготовки майбутніх учителів музики. Проаналізовано відповідну літературу, розглянуто й охарактеризовано складові виконавської техніки музикантів-інструменталістів.